Маріє Таутс — активна 16-річна дівчина, яка закінчує середню школу і восени вступатиме до тартуської гімназії Мійна Хярма. Ми розмовляли з Маріє про вплив соціальних мереж, небезпеки, що в них криються, про перший досвід роботи.
Як і коли розпочалася твоя кар'єра у соціальних мережах?
Акаунт в Instagram я створила раніше, ніж у Facebook, відтоді минуло вже п’ять років. Насправді з першим акаунтом я експериментувала вже в 9-річному віці, але на той час я робила це потай — мої батьки не знали про це, а дізнавшись, трохи пожурили. Оскільки я 12 років займаюся танцями, я почала розміщувати фотографії зі змагань з танців, а також, наприклад, сімейні фотографії з походів тощо. На той час у соціальних мережах було не так багато молоді мого віку, тому в мене досить швидко почали з’являтися підписники. Мій перший досвід співпраці з брендом відбувся через рік після відкриття облікового запису в Instagram. Можна сказати, що на цей час це стало моєю основною роботою.
Як відбулася перша співпраця?
Сталося так, що нам із братом захотілося цукерок, яких не було у магазині. Тоді я написала прямо виробнику — хотіла замовити цукерки, а мені надіслали їх взагалі безплатно.
Чим ти ще займаєшся, окрім соціальних мереж?
З 4 років я займаюсь танцями. Мені взагалі подобається активно проводити вільний час. Я ходжу до тренажерного залу або бігаю, у більш спокійні моменти читаю книги. Однією з останніх прочитаних книг були, наприклад, «Спогади» Андруса Ківіряхка.
Ба більше, з січня нинішнього року я також член молодіжної ради міста Тарту, де займаюся саме цим питанням — заповненням дозвілля молоді.
Ти вже вийшла на ринок праці? Де було твоє перше робоче місце і чого ти там навчилася?
Так, влітку я працюю на збиранні полуниці. Це стало для мене, так би мовити, традицією. Збираючи полуницю, я навчилася цінувати фізичну працю. Хоча в Instagram я отримую більше, ніж на збиранні полуниці, гроші, зароблені там, я оцінюю по-іншому. Ранній підйом, біль у спині… я якось більше ціную гроші, зароблені виснажливою фізичною працею. Це був гарний урок та важливий досвід. Мабуть, і цього літа я знову піду збирати полуницю.
Ким ти хотіла стати у дитинстві?
Продавцем у магазині! Звісно, зараз продавців багато в чому замінили каси самообслуговування. Крім того, мені здавалась крутою професія вчительки. І, звичайно, я хотіла стати й тренером з танців.
Які плюси та мінуси роботи інфлюенсера?
Плюсів, звісно, більше, ніж мінусів. Наприклад, я можу робити багато з того, що не доступне кожному — відвідувати різноманітні заходи, пробувати продукти та знайомитися з людьми. Один із найбільших плюсів — встановлення контактів. Якщо вам у майбутньому доведеться працювати у сфері ЗМІ, то знаєш, з ким зв’язатися. Крім того, завдяки цій роботі я постійно опановую нові навички. Вже з 12 років я почала співпрацювати з різними фірмами, і довелося вчитися спілкуватись з дорослими електронною поштою. Так само я навчилася планувати свій час, тому що робота та розміщення постів, як правило, робляться не спонтанно, а пов’язані з конкретними термінами.
Щодо мінусів, то до них я віднесла б напружений графік — саме в нинішній екзаменаційний період було дуже багато пропозицій. У цьому сенсі це можна порівняти з роботою на повну зайнятість, в якій постійно доводиться генерувати нові ідеї та знаходити цікаві підходи. Це розумовий процес, у якому немає вихідних. Звичайно, доводилося стикатися і з негативними коментарями, які сильно псували мені настрій.
Наскільки близько до серця ти сприймаєш негативні відгуки?
Спочатку, звичайно, я була більш чутливою до них, але мені дуже допомогли батьки, які пояснили ситуацію. Зараз, я стала в певному сенсі товстошкірою і не приймаю все так близько до серця. Адже я насправді не знаю, що коїться в голові у людини, яка пише негативний коментар чи повідомлення. Можливо, вона сама у чомусь не впевнена, а може, у неї просто поганий настрій. Хто знає. Тому не варто сприймати усе так серйозно. Здебільшого найзліші коментатори — якісь 12-річні хлопчаки. Краще їх просто ігнорувати.
Водночас якщо хтось висловлює конструктивну критику, я намагаюся її враховувати. Намагаюся думати про те, як щось можна було б зробити краще.
Ти казала, що чоловіки старшого віку також надсилали тобі у соціальних мережах непристойні фотографії. Чи часто тобі доводиться стикатися з домаганнями?
Так, мала справу з одним збоченим чоловіком старшого віку, який надсилав фотографії своїх статевих органів. Коли я зіткнулася з цим уперше, я не знала, як реагувати. Була просто в шоці. Потім розповіла про це мамі, і це дуже допомогло.
Таких людей обов’язково необхідно блокувати. Про домагання взагалі треба говорити більше. Неповнолітні в таких випадках неодмінно повинні звертатися до дорослого — якщо не можна поговорити з кимось із батьків, то можна звернутися, наприклад, до вчителя або іншого дорослого, який може дати пораду. За потреби можна звернутися і до поліції.
Які ще небезпеки, на твій погляд, чатують у соціальних мережах?
Одна з них, безумовно, залежить від смартпристроїв. Я сама намагалася колись менше користуватися смартпристроями. У будь-якому випадку слід стежити за тим, скільки часу ви проводите у соціальних мережах. А потім укласти з собою домовленість: користуватися комп’ютером та телефоном впродовж певного часу — і не більше. Інакше в цьому світі можна й заблукати. Звичайно, у соціальних мережах не розповідають про всі погані дні, картина світу там трохи спотворена. У всіх трапляються важкі моменти, якими не хочеться ділитися. Я намагаюся розповідати як про найважчі, так і про райдужні дні свого життя. Будьте у соціальних мережах тим, ким ви є у реальному житті.
І насамкінець — чим ти збираєшся займатися влітку і що порадиш молоді, яка нудьгує?
Як я і сказала, цього літа знову збираюся вирушити на збір полуниці. Але є чимало інших планів. Мій дідусь — геолог, разом з ним ми відкрили для себе чимало островів Естонії. Побувати на всіх поки не встигли, тож, можливо, цього літа якраз і вирушимо на якийсь острів, щоб відкрити для себе ще один куточок Естонії. Влітку також планую з’їздити у подорож за кордон.
Але якщо стає нудно, рекомендую поставити собі challenge — перевірити, наприклад, скільки книг ви зможете прочитати за літо. Або зберіть друзів та підіть грати у волейбол. Або катайтеся на велосипеді. Або вирушайте на пікнік! Ба більше, проходить безліч фестивалів, і можна насолодитися майстерністю різних виконавців. Можна відвідати різні музеї. Насправді є багато чим можна зайнятися, і нудьгувати точно не доведеться.
