Інтерв’ю з Лооре Емілі Раав: перехід на рослинну їжу сам по собі дуже позитивно позначається на навколишньому середовищі

У 2021 році молодіжний інформаційний портал Teeviit у рамках Міжнародного дня молоді записав інтерв’ю з Лооре Емілі Раав. Ми поговорили з Лооре про веганство та харчове марнотратство, а також запитали, чому важливо харчуватися екологічно чисто.

— Розкажи трохи про себе, хто ти і як прийшла до веганства?

Мене звати Лооре Емілі Раав – я одна з мешканців планети Земля, яка намагається своєю повсякденною діяльністю зробити свій внесок, хоча б крихітний, у те, щоб ця планета після мене стала трохи кращою, ніж була до мене – чи хоча б не стала набагато гіршою… хоча, якщо послухати всіх кліматологів, здається, що це завдання вже провалилося і все пішло наперекіс.

Мій шлях до рослинної їжі пролягав через організацію Loomade Nimel, котра потім переросла в НПО Loomus. Я була активістом з захисту тварин і в душі є ним і досі. Я брала участь в організації вегетаріанської ярмарки (зараз називається Веганський ярмарок). Особисто для мене на цей час керування рестораном (Веганський ресторан V) і кафе (Kringel), безумовно, є своєрідним «активізмом» і способом представити веганську їжу світові. Показати, що рослинна їжа – це набагато більше, ніж варена морква, банка з квасолею чи «жування трави». Мені подобається створювати додаткові можливості, розширювати для людей вибір веганської їжі. Я веган вже близько 13 років, а вегетаріанка – трохи довше. Жива і здорова, з руками й ногами, нічого не відвалилося. 

— Чому для тебе важлива ця тема?

Причини веганства в цілому поділяються на три категорії: навколишнє середовище, етика та здоров’я. Для мене вегетаріанство почалося в першу чергу саме з тварин. Коли в якийсь момент починаєш розуміти, що наш раціон складається з величезної кількості частин тіла живих істот, тілесних рідин тощо – з-за чого вони помирають і страждають – то це просто важливо. Я хочу розуміти, що моє життя на цій планеті було прожите максимально доброзичливо, з мінімальним заподіянням болю живим істотам. З часом я також почала розуміти, що збалансована рослинна їжа також позитивно впливає на наше здоров’я (але не можу сказати, що всі веганські продукти за замовчуванням є корисними для здоров’я!) і дуже великою мірою на навколишнє середовище.

І навколишнє середовище важливе для мене, тому що ця планета, Земля, на якій ми живемо, є нашим єдиним домом. Одним єдиним. І останнім часом ми поводимося з ним усе гірше. Сучасний менталітет полягає в тому, що на перше місце ставлять безперервне економічне зростання та комфорт людини, але часто коштом навколишнього середовища і тварин, а також людей.

— Як харчуватися краще для нашої планети та людства, тобто більш екологічно чисто? 

Ферми з тваринами, яких люди вирощують для їжі тим чи іншим чином, насправді є найбільш неефективним способом нагодувати населення цієї планети. Тваринництво сприяє потеплінню клімату, забрудненню навколишнього середовища, стає причиною знищення видів та розтрачує ресурси. Тваринництво виробляє дуже багато парникових газів. І для того, щоб прогодувати всіх цих тварин, масово вирубують вологі тропічні ліси. У вологих тропічних лісах вирощують сою, але не для виробництва соєвого молока для людей і вегетаріанців, а саме для кормів тваринам. 

Доведено, що набагато ефективнішим було б використовувати цю землю не для вирощування кормів для тварин, а для вирощування їжі безпосередньо для людей. Щоб їжу та поживні речовини не доводилося, так би мовити, пропускати через тварин. Коли тварина їсть, наприклад, зерно, а потім людина їсть тварину. Якби людина вживала це саме зерно напряму, можна було б нагодувати набагато більше людей, і було б менше причин говорити про голод.

Тваринництво також напряму шкодить на місцевому рівні, забруднюючи навколишнє середовище екскрементами тварин. Таким чином забруднюються ґрунтові води (а в Естонії велика кількість ґрунтових вод є забрудненою ще з часів Радянського Союзу), водойми і т.д. Ця проблема актуальна як для внутрішніх водойм Естонії, так і Балтійського моря.

— Що ти порадиш у плані скорочення харчового марнотратства?

Я особисто намагаюся продумувати, що приготую з кожного конкретного продукту. Не запасати забагато їжі. Якщо знаєш, що якісь продукти скоро почнуть псуватися й сьогодні чи завтра ти їх не використаєш, взяти хоча б хліб, слід покласти їх до глибокого замороження. Навіть хліб. Або, наприклад, броколі. Я варю суцвіття броколі (в тому числі використовую більшу частину стебла – трюк, якому навчив Джеймі Олівер!) і кладу в глибоку заморозку. Або зайвий хумус – в глибоку заморозку. Так можна зробити з багатьма продуктами. Але вже те, що людина вирішила їсти набагато більше веганської їжі або лише її, саме по собі побічно скорочує «харчове марнотратство» за тією ж логікою – поживні речовини не доводиться, так би мовити, пропускати через тварин.

— Як ви скорочуєте харчове марнотратство, наприклад, у ресторані?

Важливо максимально використовувати сировину. Наприклад, від деяких продуктів для виготовлення «красивої страви» беруть один шматочок, а решта викидається. Такі стандарти у випадку їжі тваринного походження зустрічаються часто – щоб, наприклад, отримати саме цей гарний центральний шматок риби, більша частина живої істоти, яка колись плавала в морі, викидається. 

У ресторані також важливо вміти враховувати, скільки їжі потрібно приготувати на ті чи інші дні та моменти, скільки відвідувачів очікується в середньому. У цьому сенсі останнім часом було трохи складніше, різні правила та доповнення, пов’язані з відкриттям точок харчування, сильно змінили та струсили рутину.

У Kringel, наприклад, ми продаємо булочки попереднього дня наступного дня зі знижкою – щоб не викидати їх, а все ж запропонувати людям якусь радість. Або, якщо вони залишаються, їх не розкуповують, ми віддаємо їх безплатно. 

За можливості, замовляйте харчові продукти без упаковування.

— Що робити з надлишками їжі?

Тут я маю визнати, що я не профі. Якщо це залишки, які не можна використати, віднести до продовольчого банку і т.д., то, мабуть, дуже важливо, щоб вони не опинилися в побутових відходах, а знову стали ґрунтом – тобто мова йде про компостування. У селі чи в домі, напевно, у більшості є свій компостний ящик, а в місті можна сортувати біовідходи. Таким чином, ця їжа може повернутися в природу. Рослинна їжа є ідеальною для приготування компосту.

— Які поради можна дати молодим людям, які замислюються про веганство та перехід на рослинну дієту, з чого почати?

Дізнавайся, дізнавайся, дізнавайся. В інтернеті сьогодні багато відео, рецептів, інстаграм-акаунтів, де діляться ідеями, фотографіями їжі і т.д. Хороша сторінка, наприклад, Vegan. У них є така програма як «веганський виклик», де можна почати й попросити їх підтримки, поставити запитання і т.д. Крім того, в Естонії було запущено програму під назвою «10 тижнів до веганства», якою керує Loomus.

Для мене особисто переломним моментом став vegan starter kit, коли при перегляді фотографій я подумала, «невже всі ці страви можна приготувати у веганській версії, тобто повністю з рослинних продуктів?», – на фотографіях були десерти з вершками і т.д. Я подумала: «чому б і ні в цьому випадку!»

Хочу підкреслити, що, безперечно, не варто просто викидати з тарілки м’ясо, залишивши лише порожню картоплю та салат. М’ясо та інші продукти тваринного походження треба поступово замінювати рослинними та багатими на білок продуктами.

Багаті на білок альтернативи – це всі стручкові (квасоля, сочевиця тощо), соєві продукти, наприклад, тофу, темпе. З квасолі, тофу й темпе можна приготувати безліч смачних страв. У наші дні в інтернеті дійсно повно рецептів і фотографій. На білок також багате всіляке насіння та горіхи.

В наш час в Естонії асортимент рослинного молока дуже широкий. Декілька років тому, коли я перейшла на веганську їжу, в найкращому випадку був доступний лише один сорт соєвого молока.

Якщо одночасна заміна всього здається складною, варто спробувати потихеньку знайомитися з якимось новим продуктом. Наприклад, почніть експериментувати з сочевицею (сочевичний суп, котлети з сочевиці і т.д.). Потім почніть купувати тофу, спробуйте його обсмажити й приправити. Не потрібно змінювати всі свої звички відразу. Можна поступово експериментувати та вчитися новим речам. Один день на тиждень, один продукт на день… Тобто, це потребує звички, спочатку все це може здатися складним і заплутаним, якщо раніше не мав з цим справу.

Спочатку нові рецепти можуть здатися складними, але цього можна навчитися й звикнути до цього. 

— Як харчуватися збалансовано й екологічно чисто?

В ідеалі, слід за можливості надати перевагу повністю рослинній їжі та місцевому виробництву. Готувати, так би мовити, з нуля, тобто самостійно купити сировину і потім приготувати з неї їжу. Зменшити споживання напівфабрикатів, хоча водночас вибір напівфабрикатів рослинного походження в магазинах  – це благо. Тому що багато хто звик купувати напівфабрикати тваринного походження. Тепер також доступні рослинні, але напівфабрикат все ж залишається напівфабрикатом. Є одна річ, яку я вважаю важливою, це мінімальне виробництво пакувального сміття в результаті споживання їжі. Але я сама неідеальна. Час від часу я дуже намагаюся, але повністю відмовитися від пакування в наші дні дуже складно. Але перехід на рослинну їжу сам по собі дуже позитивно впливає на навколишнє середовище. У наші дні тваринництво стає причиною великої частини парникових газів і забруднює навколишнє середовище. 

Статтю було підготовлено молодіжним інформаційним порталом Teeviit. 

Опубліковано на молодіжному інформаційному порталі Teeviit у 2021 році. 

Перейти до вмісту