23 вересня відзначається День бісексуальності. У зв’язку з цією датою ми вирішили поговорити з Евою Мартою, яка розповіла, що означає бісексуальність, описала свій досвід та порадила, на кого підписатися у соціальних мережах.
Що для тебе означає бісексуальність?
Це більшість моєї ідентичності, те, що я думаю про себе і як бачу світ.
Що робить цю частину такою великою?
Це суттєво сформувало мій життєвий досвід. Наприклад, значення мають моя стать, походження та інше, але моя сексуальна ідентичність завжди була важливою та сильно вплинула на мій життєвий досвід.
Яке визначення ти даєш бісексуальності?
Я кажу, що бісексуальність означає те, що я відчуваю психологічний та фізичний потяг до людей одного зі мною та протилежної статі. Це може означати мою власну та іншу стать або мою власну та декілька інших статей.
Як ти оцінюєш загальне ставлення до бісексуальності? Чи зіштовхувалася ти зі стереотипами або хибними уявленнями?
Я вважаю, що загалом ставлення нормальне. Якщо відверто, багато кого не цікавило, коли я про це говорила. Але це залежить від того, з ким спілкуєшся і кому відкриваєшся. Наприклад, я ніколи не говорила про це ні з бабусею та дідусем, ні з дядьками та тітками. Якби я поговорила з ними про це, я напевно відчула б деякий негатив. Але я сама вирішила цього не робити.
Загалом, на мою думку, у цій темі панує повна неясність. Люди не розуміють точно, що це означає, чи що це таке, чи навіщо я обрала такий соціально важкий шлях, коли я можу просто бути з чоловіком.
Як кажуть деякі розумні люди в нашій країні: кожен має право одружуватися.
Незнання – це головне, із чим стикаються. Або помилкова думка, яка говорить, що тобі подобаються чоловіки та жінки. Але це не так, на мою думку.
Це вже пов’язано не лише з незнанням щодо бісексуальності, а й статей.
Будь-яка сексуальність тісно пов’язана зі статтю, але особливо немоносексуальність (моносексуальність – це потяг тільки до однієї статі, як гетеросексуальність або гомосексуальність – прим. ред.).
Чи потрібні, на твій погляд, дні бісексуальності та дні інших ідентичностей?
Я вважаю, що загалом ставлення нормальне. Якщо відверто, багато кого не цікавило, коли я про це говорила. Але це залежить від того, з ким спілкуєшся і кому відкриваєшся. Наприклад, я ніколи не говорила про це ні з бабусею та дідусем, ні з дядьками та тітками. Якби я поговорила з ними про це, я напевно відчула б деякий негатив. Але я сама вирішила цього не робити.
Загалом, на мою думку, у цій темі панує повна неясність. Люди не розуміють точно, що це означає, чи що це таке, чи навіщо я обрала такий соціально важкий шлях, коли я можу просто бути з чоловіком.
Як кажуть деякі розумні люди в нашій країні: кожен має право одружуватися.
Незнання – це головне, із чим стикаються. Або помилкова думка, яка говорить, що тобі подобаються чоловіки та жінки. Але це не так, на мою думку.
Це вже пов’язано не лише з незнанням щодо бісексуальності, а й статей.
Будь-яка сексуальність тісно пов’язана зі статтю, але особливо немоносексуальність (моносексуальність – це потяг тільки до однієї статі, як гетеросексуальність або гомосексуальність – прим. ред.).
Чи потрібні, на твій погляд, дні бісексуальності та дні інших ідентичностей?
Думає. Так, гадаю, що потрібні. Хоча представників ЛГБТ+ поєднує певний загальний досвід, наприклад, обумовлені ворожнечею чи стресом проблеми з психічним здоров’ям або правова дискримінація, кожна «літера» має свої специфічні проблеми, які не завжди перетинаються з іншими. Щоб говорити про них і усвідомлювати їх, нам потрібні дні, коли увага привертається до конкретних ідентичностей.
На яких ще бісексуальних ікон, окрім тебе, ти рекомендуєш підписатися?
Бі-активістів дуже мало. Оскільки це так часто неправильно розуміється, то, як на мене, трохи «вийшло з моди». Молоде покоління сьогодні часто ідентифікує себе інакше. При цьому в поле мого зору, наприклад, потрапляє мало гей-активістів.
Я сказала б, що, наприклад, інфлюенсери сьогодні схильні говорити на різні теми. Я стежу за багатьма прихильниками бодіпозитиву, які говорять про бодіпозитив, рух Black Lives Matter, бісексуальність, трансгендерність… Необов’язково говорити тільки про одне. Я бачу багато інтерсекційності у соціальних мережах.
Але якщо ми говоримо не лише про активістів, а взагалі про відомих людей, які бісексуальні та круті. Шепоче: Джо Лайсетт.
Так, Джо Лайсетт! Крім того, у нього класний Instagram, у нього дуже смішні сторіки про його сад з травами. Але здебільшого я підписана на сторінки про бодіпозитив.
Порекомендуй!
Наприклад, @bodyposipanda. Вона безперечно квір-френдлі. І вся її естетика – це один пастельний бі-прапор.
І нарешті те саме питання. Коли ти зрозуміла, що ти бі? Оскільки деякі люди у суспільстві думають, що молоді люди надто молоді, щоб знати, будь ласка, розкажи про свій досвід.
Насправді це чудова тема для розмови, тим більше, що мова часто йде про бісексуалів та пансексуалів. Це нормально, коли ти не впевнений на 100% у своїй ідентичності. Якщо ти не моносексуальний, то тобі справді важко бути впевненим повністю.
Якщо думаєш, що впевнений на 100%, ти, мабуть, не надто про це замислювався.
Водночас якщо ти, наприклад, гей, і тобі ніколи не подобалися жінки, то ти можеш бути у цьому впевнений.
Але в такому разі ти, мабуть, аналізував, що означає бути геєм, що це означає у суспільстві. Тобто ти все ж таки заглядав собі в душу.
Так, не робити цього – такий гетеро привілей. Але чимало гетеросексуалів теж іноді думають, що, можливо, я трохи…
У листах і розмовах люди запитують, як їм все ж таки точно зрозуміти, бі вони або пан. Мій камінг-аут був у досить юному віці, мені було, напевно, близько 14, одразу, як я почала про це замислюватися. Але я перепробувала різні ярлики та слова, наприклад, як мені підходять пан чи квір.
Що означає «перепробувати ярлики»?
Ти думаєш, із яким словом ти відчуваєш найбільший зв’язок. Мої почуття залишаються незмінними, але деякі ярлики можуть підходити більше, ніж інші. Наприклад, коли я представляюсь новій людині певним словом. Але я завжди поверталася до бісексуальності. У цьому випадку я почуваюся найбільш впевнено та самою собою. Проте ці питання все ж таки певною мірою залишаються, і нічого страшного, якщо ти час від часу про це замислюєшся. Не думаю, що варто турбуватися про це.
Я сама прожила з ярликом «бі» більшу частину свого квір–життя, але в останні роки я також вагаюся між бі та лесбі. Фізично я, мабуть, бі, але ментально я на 100% лесбі. Всі ці ярлики носять пізнавальний та описовий характер. Ярлик має описувати те, що ти відчуваєш. Ти не повинен відчувати того, що ярлик тобі наказує. Ярлик може підходити в загальних рисах, але твоя справжня ідентичність все ж таки виражається в повсякденному житті. Це не повинно тебе обмежувати, швидше допомагати набути ясності всередині себе.
Точно. А якщо ти ще не впевнений у собі, то можеш використовувати той ярлик, який тобі наразі подобається. Або взагалі не використовувати будь-які ярлики. Тобі необов’язково вкладати це в слова. Для мене формулювання важливі насамперед з погляду суспільства, тому що вони дозволяють співвідноситися з кимось, а іншим – співвідноситися зі мною.
Стаття підготовлена за матеріалами сайту Естонської асоціації ЛГБТ.
Естонська асоціація ЛГБТ є некомерційною організацією, яка працює на благо представників ЛГБТ+ (лесбіянок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та людей з іншими проявами сексуальної, гендерної ідентичності та самовираження).
Запитувала та перебивала Крістійна.
