Я у прямому значенні слова виросла разом з Союзом захисту дітей. У нашій родині існує жарт про те, що ситуація в сім’ї, певно, жахлива, бо всі діти пішли до Союзу захисту дітей. Так воно і є, тому що, крім мене, обидва мої брати були в якийсь проміжок часу також тісно пов’язані з Союзом. Однак перше твердження не відповідає дійсності. Я думаю, що причина, з якої я так цікавлюся правами дітей, пов’язана саме з тим, що вдома у мене все чудово. Можу сміливо стверджувати, що у нас найкраща, найбільш згуртована сім’я, тому що я прекрасно себе в ній почуваю. І мені завжди найбільше хотілося, щоб кожна дитина почувала себе так само. Відчувала, що за нею доглядають, відчувала себе комфортно, тому що кожен з нас цього заслуговує.
Пам’ятаю, що вже в ранньому віці у мене завжди був опитувальник для того, щоб дізнатися думку дітей. З цього опитувальника почався мій інтерес та мій подальший шлях. Я вчилася у п’ятому чи шостому класі, коли була відроджена молодіжна рада СЗД. Я відразу захотіла стати членом цієї ради, і у мене не було ні найменших вагань з цього приводу. Перша зміна, яка відбулася в мені, полягала в тому, що я перетворилася з боязкої дівчини у вдумливу людину, яка здатна висловити свою думку. Вже протягом першого року я набула більшої впевненості у собі та навчилася краще говорити та висловлювати свою думку. Можливо, знайдуться люди, які зі мною не погодяться, але я впевнено можу порекомендувати займатися роботою у сфері захисту прав дитини.
Одна з найкорисніших речей, яких я навчилася: думати не про проблеми, а про їх вирішення. На різних радах з питань молоді ми не раз обговорювали проблеми молоді, і я завжди знаходила якесь рішення.
Я багато разів відчувала щире почуття гордості. Завжди приємно, коли якийсь проєкт молодіжної ради отримує позитивні відгуки. Це дає нам впевненість у тому, що ми займаємося дійсно важливою справою. Вершиною моєї “кар’єри” стало членство в раді молодіжної організації Eurochild. Бути членом такої впливової організації — це вже предмет гордості, але те, що ми робимо, є ще важливішим. Самій не віриться, що мені пощастило виступати на форумі Європейської комісії, на заходах Європейського парламенту, спілкуватися з його депутатами та особами, які приймають рішення… Круто!
А найбільш приголомшливе — це те, що я зустрічалася з чудовими дітьми, які дійсно змінюють світ. Діти, які ні перед чим не відступають, доки не зроблять так, щоб дорослі їх вислухали. Всі вони справжні супергерої!
Я також побачила, наскільки гарне життя в Естонії й наскільки воно може бути ще кращим. Саме в тому сенсі, щоб більше прислуховуватися до думки дітей та залучати їх до участі в суспільній діяльності. Насправді до дітей і сьогодні прислуховуються достатньо уважно. У кожній школі є учнівські представництва, в багатьох волостях та повітах діють молодіжні ради, і багато осіб, які приймають рішення, керуються у своїй роботі принципом залучення дітей до процесу прийняття рішень, в Естонії є дитячий омбудсмен… І цей список можна було б продовжити. У нас є більші привілеї у порівнянні до багатьох країн, в яких молодь, наприклад, навіть не знає, що існують такі речі, як права дітей. Отже, у світовому масштабі справи з інклюзивністю дітей в Естонії йдуть дуже добре. Однак завжди є можливість зробити ще краще. Щоб не суперечити своєму першому твердженню, я не буду загострювати увагу на цих недоліках, а вкажу на деякі рішення, які останнім часом буквально висять в повітрі. На них надихнув нещодавній форум Європейської комісії з прав дитини.
Щоб уникнути злочинів в майбутньому, необхідно не тільки карати дітей, а й добиватися того, щоб вони розуміли, де вони помилилися, і особливо важливо сконцентруватися на тому, як повернути дітей до соціуму, до спільнот. Допомагаючи їм зрозуміти, де вони помилилися, і допомагаючи їм повернутися на правильний шлях, ми будемо запобігати вчиненню ними злочинів у майбутньому.
Представники меншин набагато слабкіші та вразливіші. Наприклад, в сучасному суспільстві добробуту не повинно бути абсолютно ніяких підстав для таких заяв на кшталт “Життя чорних мають значення”. Кожне життя важливо, кожна людина має права. Однак чомусь їх не завжди дотримуються…
Хоча висловлені побоювання для Естонії не є актуальними, ми маємо надати підтримку та подавати приклад для інших країн. Співпраця допомагає руху вперед!
Нинішня криза допоможе нам змінити майбутнє. Ми повинні прагнути не того, щоб зробити все вже досягнуте загальною нормою, а того, щоб створити ще більш щасливе суспільство. Будемо рухатися не назад, а вперед.
Існує безліч різних способів залучення молоді до прийняття важливих рішень. Та ж криза цього року показала, скільки існує можливостей для дистанційного спілкування з багатьма людьми. Нема потреби чекати таких щорічних форумів і конференцій для залучення дітей.
Навчальні заклади — це найкращі місця для поширення інформації серед молоді. В Естонії існує дещо зовсім незвичайне: учнівські представництва та молодіжні ради. У багатьох країнах нічого подібного немає. Немає сенсу створювати нові мережі та молодіжні ради, якщо вже існують ради, в яких бере участь майже вся молодь Естонії. По-перше, інформацію можна було б поширювати через ради учнів, а по-друге, особи, які приймають рішення, могли б відвідувати засідання Естонської студентської спілки.
В навчальних закладах також слід впроваджувати навчальні програми, інтегровані з вихованням глобальної громадянськості, щоб діти могли усвідомити та осмислювати своє середовище у глобальному вимірі: те, що я роблю тут і зараз, здійснює вплив на інших людей у світі. Також є потреба в форумах і порталах, які, з одного боку, передавали б інформацію мовою, доступною для дітей, і водночас представляли б собою зручне місце для висловлювання кожною дитиною своєї думки. Причому тією мовою, якою вони самі воліють. Це може бути щиро висловлена думка або власний твір.
Кожне питання так чи інакше пов’язане з правами дітей. Отже, щоб займатися розв’язанням інших проблем, необхідно насамперед зробити права дітей суспільною нормою. Права — це права, і їх не можна порушувати!
Повага до прав дітей означає повагу до прав всіх людей. Доступна дитині мова — це не є незрозуміла для всіх інших нова мова. Тексти, адресовані дітям, повинні бути написаними простішою мовою та більш привабливо оформленими. Справжня краса полягає в простоті!
На завершення хотілося б ще раз відзначити, що життя в Естонії вже чудове, і ми, молодь, хочемо бути почутими. Якщо ми не здамося та будемо послідовно боротися за свої права, то, можливо, незабаром нас не тільки почують, але й прислухаються до нас. До кожного, в будь-якому місці та у будь-який час. Хто, якщо не ми?
Що являє собою молодіжна рада Союзу захисту дітей?
Молодіжна рада Союзу захисту дітей, що діє при Союзі захисту дітей, об’єднує активну молодь, яка має багато ідей і ще більше бажання щось змінювати, організовувати та робити. Молодіжна рада була створена 1 червня 2004 року, і на цей час налічує понад сорок членів. Молодіжна рада також згадується в статуті Союзу захисту дітей.
Однією з цілей молодіжної ради є підтримка участі молоді та її залучення до розв’язанні питань, які безпосередньо стосуються їхнього життя. Молодіжна рада дає дітям та молоді можливість бути почутими, висловлювати власні ідеї та втілювати їх у життя.
Стаття підготовлена у співпраці з молодіжною радою Союзу захисту дітей.
Союз захисту дітей — це об’єднання, яке сприяє забезпеченню прав дитини та становленню доброзичливого до дитини суспільства.
Стаття опублікована на молодіжному інформаційному порталі Teeviit у 2021 році.
