Мені 22 роки, я родом з Ярвамаа. Я навчалась за спеціальністю «сільське господарство» в Ярваському центрі професійної освіти й раніше кілька років працювала за цією спеціальністю. Зараз працюю у сфері продажів.
— Чому ти вирішила обрати професійну освіту замість гімназії? Що конкретно ти там вивчала?
Закінчивши базову школу, я насправді спочатку пішла вчитися до гімназії. Вступити саме туди здавалося мені природним кроком. Але в середині року я зрозуміла, що гімназія – не для мене. Відчувала, що це занадто теоретичний спосіб навчання. Тому в новому навчальному році я вже почала вчитися за спеціальністю «сільське господарство» в Ярваському центрі професійної освіти. Мене часто запитують, чому я обрала цю спеціальність. Можна припустити, що оскільки я вирішила займатися цією спеціальністю, то у мене, наприклад, власний хутір, на якому треба вести господарство, або що я ще раніше стикалась з сільським господарством. Насправді я виросла у багатоквартирному будинку в Тюрі, і з сільським господарством я в той час контактувала лише дивлячись на трактори, що працюють у полі, коли проїжджала повз. Мені подобаються виклики; вони роблять життя більш барвистим в моїх очах, і, випробовуючи себе, я ще краще пізнаю себе, свої сильні та слабкі сторони. Я пішла вивчати сільське господарство в Ярваський центр професійної освіти лише для того, щоб побачити, наскільки мені вдасться впоратися з абсолютно незнайомою галуззю. В реальності я дуже швидко засвоювала все, що вивчала, мені дуже сподобалося сільське господарство, і вже на другому навчальному році я пішла працювати за цією спеціальністю паралельно із заняттями.
— Що ти думаєш про розхожу фразу, що професійне навчання призначене для більш слабких учнів?
На щастя, такий менталітет, що професійне навчання призначене для більш слабких учнів, з часом зник. Я і сама так думала в базовій школі, тому і пішла спочатку вчитися до гімназії. Думаю, що не варто якось принижувати той чи інший навчальний заклад. Добре, що молодь може сама вибирати чи хоче вона більш теоретичний чи практичний спосіб навчання.
— Ти вивчала дуже незвичайну спеціальність, як ти до цього прийшла? Чи існують для тебе чоловічі та жіночі професії?
Мені здається, що наше суспільство все більше стає гендерно-нейтральним. Численні стереотипні способи мислення зникли й в загальному розумінні, і на ринку праці. Наведу як приклад нашу сусідню країну – Фінляндію. Там жінки, які працюють з важкою технікою (вантажівки, трактори – цілком звичайна картина. І в Естонії я також бачу і чую, як дівчата все частіше обирають спеціальності, з приводу яких раніше вважалось, що займатися ними можуть тільки юнаки. Наприклад, крім сільського господарства, йдуть вчитися на автомобільного техніка або будівельника. Так само юнаки йдуть вивчати кухарську справу, готельне обслуговування і т.д. Я вважаю, що ми зараз ніяк не можемо думати так, як думали 20 років тому. Мені подобається, що у людей є можливість займатися будь-якою сферою або спеціальністю, незалежно від того, хто ти або якої ти статі. В цілому, я вважаю, що для мене не існує окремих «чоловічих» і «жіночих» спеціальностей. Є лиш робота і сфери, між якими людина може вибирати в залежності від своїх особистих якостей.
— Багато молодих людей після базової школи вагаються, який вибір їм зробити, адже часто вважається, що це повинна бути спеціальність, за якою вони в майбутньому будуть працювати. Ти згодна з цим твердженням або хочеш що-небудь сказати, щоб заохотити молодь?
Я згодна, що люди бояться помилятися. Особливо молодь. На щастя, сьогодні існує інтернет, за допомогою якого молодь має більше доступу до різних людей та їх думок. Якщо ти навчаєшся в останньому класі базової школи, я пропоную тобі дотримуватися порад Гарі Вайнерчука (Gary Vee). Він підкреслює, що в житті важливо пробувати різні речі та не боятися помилятись. Коли ми говоримо про вибір спеціальності, то, по-моєму, нормально вчитися чомусь одному, але зрештою займатись чимось зовсім іншим. Люди змінюються з часом, як і наші цінності, бажання та думки. Чим більше різних речей ми пробуємо в житті, приймаємо виклики, знайомимось з різними людьми, тим більше ми пізнаємо себе, розширюємо свій кругозір і розвиваємося як люди. Завдяки цьому ми також починаємо бачити під іншим кутом і своє оточення. Також, це може привести й до рішення змінити професію. Змінити свою думку з приводу вибору кар’єри – це нормально. Якщо згадати, ким ми були в дитячому садку і ким ми хотіли стати, то я можу з упевненістю стверджувати, що минулі кар’єрні бажання більшості людей не схожі на сьогоднішні. Так що не бійтеся пробувати, не бійтеся помилитися!
— Щоб ти порадила молодій людині, яка ще тільки обирає спеціальність?
Найголовніше – прислухатися до себе і займатись тим, чого хочеш саме ТИ. З тієї причини, що, врешті-решт, жити зі своїм вибором доведеться тобі, а не твоїй родині, друзям чи вчителям. При виборі навчального закладу або, в майбутньому, роботи, один важливий момент, якому варто приділяти увагу, – це розвиток. Завжди став собі запитання: «Як цей вибір підтримує мій розвиток?» Чому я зараз переорієнтувалася на сферу продажу? Я хочу навчитися продавати, тому що це дає мені можливість розвиватися одразу в кількох аспектах. Я краще розумію себе і своє оточення, вмію краще спілкуватися і так далі. Як я вже сказала – не бійтеся пробувати та помилятися! Не прив’язуйся до думки, що до кінця життя доведеться робити те ж саме. Будь відкритим до змін і тим самим вчись краще розбиратись в собі.
— Хочеш ще що-небудь додати?
При виборі спеціальності обов’язково допоможе знання своїх сильних і слабких сторін. Почни із з’ясування свого типу особистості. Це можна дізнатися за допомогою тесту, який не займе багато часу. Я зробила це на сайті.
Щоправда, тест англійською мовою, але я досі вважаю його одним з найнадійніших. Мені якось показав його один знайомий, і з того часу я просила багатьох своїх друзів відповісти на запитання цього тесту. Знаючи свій тип особистості, краще розумієш свій образ мислення та поведінки. Крім того, можна краще використовувати свої сильні сторони та давати раду слабким сторонам, працювати над ними.
Занотовуй свої цілі! Це дає чіткий напрямок, в якому потрібно рухатися і через який можна виражати себе. Мій наставник розповів мені про один цікавий експеримент, який провели серед студентів Гарвардського університету. Їх запитували, чи є у них особисті цілі. 84% студентів не мали цілей, 13% мали цілі, але вони не були записані, і лише 3% студентів занотували свої цілі та мали свідомий план. Через 10 років з респондентами знову зв’язалися. Що ж з’ясувалось? Ті, у кого були незаписані цілі, заробляли вдвічі більше, ніж ті, у кого взагалі не було цілей. Люди, у яких були занотовані цілі, заробляли в 10 разів більше, ніж усі інші. Це гарний приклад того, наскільки важливо нотувати свої цілі!
Стаття була відредагована членкинею команди зі створення контенту та партнерських відносин молодіжного інформаційного порталу Teeviit Марілійз Лулла.
Опубліковано на молодіжному інформаційному порталі Teeviit у 2021 році.
