Молодіжний інформаційний портал Teeviit опублікував інтерв’ю Керту Біргіт Антон про навколишнє середовище.
— Як ти прийшла до тем пов’язаних з екологією? З чого все починалося?
Все почалося з моєї родини, яка приділяла багато уваги навколишньому середовищу. З дитинства пам’ятаю розмови про доцільність певної покупки, про її вплив на навколишнє середовище, а також наші маленькі екоподвиги — наприклад, завжди брати з собою в магазин текстильні сумки.
Ще до закінчення середньої школи я зацікавилась екологічними питаннями. Спочатку я багато читала про забруднення пластиком і намагалась знайти способи зменшення відходів у сім’ї. Коли я читала про навколишнє середовище, я все більше усвідомлювала серйозність зміни клімату, та в певний момент я зрозуміла, що одних моїх зусиль та зусиль моєї родини щодо захисту природи недостатньо.
— Ти кліматична активістка, що це означає?
Кліматичний активіст, або активіст взагалі, – це широке поняття, в яке кожен вкладає свій сенс. Для мене активізм означає розв’язання соціальної проблеми, про яку неможливо мовчати, або це для вас питання життя та смерті. Кожен активіст діє по-своєму, щоб пом’якшити проблему, з якою він має справу. Це може бути створення плакатів або участь у демонстраціях (що я і робила), але у поняття «активізм» є багато інших значень. Активіст може спілкуватися з конкретними людьми, писати звернення до політиків, створювати витвори мистецтва або робити щось інше.
— В яких організаціях ти працюєш і як туди потрапила?
Я — представниця руху «Fridays For Future Estonia» (коротко FFF Estonia). Ми не називаємо це організацією, оскільки організація має більш формальну структуру, з керівниками та підлеглими. FFF в Естонії та в усьому світі не має ієрархічної структури, а значить, у нас немає ні начальників, ні підлеглих, і ніхто не може поодинці приймати рішення від імені всього руху.
Я потрапила до FFF Естонії через випадкову зустріч. Коли я була у старших класах, я часто чула про Fridays For Future, які проводились в Європі та усьому світі. Я зрозуміла, що Естонія також дуже потребує такого руху, щоб наше суспільство краще усвідомлювало наскільки важка кліматична криза та щоб на політиків здійснювався тиск з метою пом’якшення кліматичної кризи. Але я не наважилася бути першою, хто вийшов би з плакатом. Потім я познайомилася з Крістін Сійль, яка якраз готувала перший кліматичний страйк в Естонії, тож я залюбки допомогла їй організувати цю акцію. Ось так я стала активісткою.
— Якими темами ти хочеш займатись найбільше і чому?
Перш ніж я зрозуміла серйозність питання зміни клімату, мене цікавили нейронауки, танці, я брала участь в олімпіадах. Я все ще вважаю ці теми цікавими, але неприпустимо бути егоїстичним і присвячувати себе, наприклад, танцям, коли кліматична криза, спричинена людиною, загрожує життю людей. Тож я зосередила свої зусилля на пом’якшення наслідків кліматичної кризи.
Я хочу, щоб люди могли безпечно жити на Землі зараз і ще принаймні кілька століть. Це здається очевидним, але людство загострює кліматичну кризу і настільки швидко руйнує необхідне середовище для життя, що загрожує стабільності суспільства вже нашому поколінню.
В Естонії нам здається, що кліматична криза та втрата біорізноманіття — це те щось далеке, з чим нам не доведеться мати справу, якщо це незручно. Ми можемо дозволити собі цю розкіш лише тому, що Естонія майже в раю з точки зору кліматичної кризи — багато місць на планеті стануть абсолютно непридатними для проживання набагато швидше, ніж клімат в Естонії стане некомфортним. Ось чому так важливо працювати на кліматичну справедливість — щоб ті, хто найбільше постраждав від кліматичної кризи, отримували допомогу, а люди та країни, які спричинили кліматичну кризу, несли відповідальність за свої дії.
— Як ти вважаєш, яким буде наше майбутнє через 10 років? Що ти сама збираєшся зробити за цей час?
Я не можу передбачити, якою буде Естонія чи світ через десять років, але дещо цілком очевидно. Наприклад, якщо людство негайно не скоротить викиди парникових газів протягом наступного десятиліття, утримати кліматичну кризу в безпечних рамках буде майже неможливо. У нашого суспільства залишилося замало часу, щоб зменшити викиди парникових газів, але не все втрачено. Якщо почати діяти зараз, надія все ще є.
При сприятливому розкладі, через десять років ми будемо набагато обережніше поводити себе з природою. Перестанемо спалювати викопне паливо. Ми будемо менше користуватися автомобілями, а наші міста стануть більш привабливими для пішоходів. Ми будемо купувати набагато менше товарів і використовувати їх, допоки вони стануть непридатними. Скоротимо споживання м’яса і будемо надавати перевагу місцевим продуктам. Ми станемо менше метушитися, у нас буде більше часу для взаємодії з родиною та друзями.
— Як молодь може сприяти захисту навколишнього середовища? Якими порадами можна поділитися з молоддю, щоб ми всі могли жити краще в майбутньому?
Головне — подумати про наслідки вашої діяльності для природи: як ваші вчинки можуть вплинути на навколишнє середовище? Почати можна з дрібниць, наприклад, використовувати текстильну сумку замість поліетиленового пакета в магазині. Згодом варто переходити до серйозних заходів, оскільки невеликих змін недостатньо, щоб запобігти екологічній кризі. Дуже важливо купувати тільки те, що вам дійсно потрібно і намагатися дати нове життя старим речам. Молоді люди, чиї сім’ї зазвичай літають у відпустку, можуть шукати способи подорожей, які менш шкідливі для навколишнього середовища. Наприклад, можна здійснити захопливу нічну подорож поїздом до Північної Фінляндії, а поїзд — більш екологічно чистий вид транспорту, ніж літак.
Муніципальні вибори відбудуться в жовтні, а молодь якій більше ніж 16 років зможе проголосувати. Варто з’ясувати, хто що обіцяє: хто має намір будувати велосипедні смуги? Хто буде розвивати громадський транспорт або переробляти відходи? Це слід враховувати при голосуванні. Вибори — важливий і ефективний інструмент, адже тільки так можуть прийти до влади люди, які мають намір внести свій внесок у захист навколишнього середовища.
Не потрібно чекати зрілого віку для того, щоб змінити світ. Потрібно починати зміни з себе та своєї сім’ї, брати участь у виборах, говорити про проблеми, звертатися до преси. Крім того, молодь може приєднатися до молодіжних екологічних асоціацій та асоціацій або приєднатися до руху «Fridays For Future Estonia», щоб разом піклуватися про навколишнє середовище.
Редакторка Марілійс Лулла, членкиня команди створення контенту та співпраці молодіжного інформаційного порталу Teeviit.
Опубліковано на молодіжному інформаційному порталі Teeviit у 2021 році.
