Історії камінг-аутів у сім’ї

Перша історія

Мій камінг-аут перед матір’ю вийшов дуже дивним. Вона ніби про щось здогадувалася, бо коли я розлучилася зі своїм партнером чоловічої статі, вона пожартувала, чи не буде наступним партнером жінка. Я не знаю, чому вона так спитала, тому що до цього у мене були стосунки тільки з чоловіками й ми ніколи не обговорювали тему стосунків у такому світлі.

Коли вона пожартувала так у черговий раз, я набралася сміливості та сказала, що насправді так і є, наступною буде жінка. Я досі пам’ятаю момент, коли це сказала. На вулиці була пізня весна, на деревах зеленіло листя, в кімнату проникало сонце, а моє серце довго тремтіло після цього зізнання. Після цих слів мама замовкла, а потім запитала, чи кажу я правду, на що я відповіла, що так, це правда.

Я не знаю, що відчуває моя мати в душі, але те, що вона показує, це дещо справжнє. У цій справі вона пройшла свій шлях, і є речі, які вона не розуміє, але вона мене дуже підтримувала. Значною мірою для неї все спростила моя дівчина, яка їй дуже подобається. Вона дивиться на нас і каже, що рада бачити мене щасливою. У тому числі поряд із жінкою.

Друга історія

Мій камінг-аут пройшов якось особливо спокійно, мені тоді було 25. Пам’ятаю, що сиділа в машині з батьком, і він, як завжди, міркував про моє майбутнє. Якоїсь миті він сказав: «ось, знайдеш чоловіка, житимете разом, закінчите у квартирі ремонт…» І тут я його перебила: «А що як я знайду жінку?» Батько у відповідь лише посміхнувся: «Ну тоді жінку, яка різниця, але ремонт у квартирі ви нарешті закінчите.» Хай там що, а пріоритети у батька на місці. Досі такі самі.

Третя історія

Мій батько помер кілька років тому, і я сама, на жаль, не змогла поговорити з ним про те, що мені подобаються жінки. Але за його поведінкою та нашими розмовами можу дуже впевнено сказати, що він би мене підтримав. Хоча я знала, що батько мене підтримає, розповісти йому про все не наважилась. Було якось незручно. Я попросила це зробити свою матір.

Ми тиждень сперечалися, хто має це зробити. Та, зрештою, мама розповіла батькові. Того дня, коли я сказала батькові, що заручена зі своєю дівчиною, я побачила на його обличчі щиру радість, з якої зробила висновок, що в мене є його підтримка. І йому дуже подобалося жартувати про невісток. Щоразу, коли мама вирушала до міста провідати мене або брата, батько просив передати привіт невісткам.

Четверта історія

Вперше я розповіла мамі про своє одностатеве кохання телефоном у зв’язку з поїздкою. Мати є мати, і в неї шосте чуття, я думаю, вона зрозуміла, що я закохана, і запитала, хто він? Коли я відповіла, що це вона, виникла пауза, а потім було трохи комічно перебільшено тривожне питання, чи дійсно мені потрібно летіти в Америку.

Моя половинка та мама вперше зустрілися на День матері, коли ми вже були одружені. З того дня я їм постійно перекладаю, якими гарненькими вони один одного вважають, як спостерігають одна за одною, як моя мати більше обіймає мою дружину та сміється, коли мама вривається у кімнату, говорить з акцентом «I love you» і знову тікає. Відзначаючи День подяки в американському стилі, мама сказала, що минулого року вона була вдячна, що Сарі дали посвідку на проживання.

П'ята історія

Про шлюб я найбільше боялася розповідати бабусі. Гадала, а що як вона не зрозуміє. І я тягнула так довго, що врешті-решт вирішила взагалі нічого не говорити. Просто дуже боялася.

Але якось мені подзвонив брат і сказав, що хоче поговорити. Ми з моєю дівчиною поїхали до мого брата, який довго давав повчання про те, що все ж таки потрібно про все розповісти й бабусі. Я підняла руки та сказала братові, що нехай тоді скаже він, бо я, мабуть, зомлію. Для нього такий варіант не був проблемою.

Одного дня він таки пішов до бабусі, виклав їй, що я лесбіянка і моя сусідка по квартирі насправді моя дівчина. На що бабуся відповіла, що вона, можливо, й стара, але не дурна. Вона вже давно все зрозуміла, і все в порядку, головне, щоб ми не одружилися. Тієї хвилини брат вирішив, що про шлюб згадувати не буде. Але вже за хвилин 20 розповів і про це.

Хоча цю новину бабуся, мабуть, перетравлювала найдовше, вона прийняла і це. І попросила брата передати, що ми боягузи і якщо ми хочемо бачити її на заході на честь укладання договору про шлюб, то нам слід запросити її особисто.

Тож мені нічого не залишалося, як піти в якийсь момент до бабусі та запросити її на наш день. Звичайно, бабуся погодилася прийти, але у дверях крикнула мені навздогін: «Маєте вищу освіту, а тягти каштани з вогню послали брата, боягузки такі!»

Шоста історія

Моє зізнання в сім’ї було досить випадковим. Звісно, вже за часів першого друга чоловічої статі всі зрозуміли, що це не просто «знайомий», але офіційного знайомства не було. З другим партнером у нас склалася традиція, перебуваючи у поїздках, відправляти додому листівки. У черговій подорожі за кордон ми відправили листівки, на яких, крім погоди, дуже відверто описали почуття.

Листівка прийшла раніше, ніж ми повернулися, і моя бабуся, яка тоді стежила за будинком, її знайшла. Єдиний коментар: «Я в курсі.» Після цього спільні дні народження, Різдво та інше стали абсолютно природними.

Щоправда, після зізнання перед громадськістю та галасу в мас-медіа через організований мною ЛГБТІ-захід проблеми були у моєї другої бабусі. На її запитання про те, як вона тепер піде в магазин по хліб, я відповів цілком раціонально та холодно, що як і завжди. І пішла. І досі ходить.

Сьома історія

Коли я розповіла мамі про першого серйозного партнера, я дуже хвилювалася. Я почала свою розмову здалеку, і не без сліз. Чим довше я говорила, тим більше змінювалося обличчя мами. І кажучи, я думала, господи, вся ця історія погано скінчиться. Коли я нарешті сказала, що у мене є партнер і вона жінка, мама вибухнула: «Слава Богу! Я подумала, що ти вмираєш! Тобі треба добре попрацювати над своїми навичками вести розповідь.»

Мої батьки неодноразово говорили, що вони щасливі, коли я щаслива. І я щаслива. Вони пройшли свій шлях, пройшла його і я. В результаті наші відносини стали ближчими та відкритішими.

Стаття підготовлена за матеріалами сайту Естонської асоціації ЛГБТ.

Естонська асоціація ЛГБТ є некомерційною організацією, яка працює на благо представників ЛГБТ+ (лесбіянок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та людей з іншими проявами сексуальної, гендерної ідентичності та самовираження).

Перейти до вмісту