10 фактів про швидку моду

Швидка мода — це широке поняття, яке охоплює різні аспекти: від питань відходів та впливу індустрії швидкої моди на зміну клімату до проблемам прав працівників. Також індустрія швидкої моди є однією з найприбутковіших галузей промисловості у світі водночас однією із найшкідливіших для довкілля. Ми всі носимо одяг, а отже, у всіх нас є своя роль на шляху до кращої індустрії моди, безпечнішої для навколишнього середовища.

Нижче ми наведемо 10 фактів, які слід пам’ятати про швидку моду та етичний вибір одягу.

1. Швидка мода шкодить нашій планеті

Індустрія швидкої моди негативно впливає на наше довкілля. Одяг часто виробляється з використанням токсичних барвників, а у процесі виготовлення витрачається велика кількість води. Ці отруйні хімікати зазвичай потрапляють на території навколо фабрик; тим самим вони завдають шкоди місцевому природному середовищу і створюють загрозу не лише для здоров’я мешканців прилеглих територій, а й для дикої природи та екосистеми загалом.

Через одяг з тамтешніх виробництв в океанах опиняються частинки мікропластику. При кожному пранні дешевих синтетичних матеріалів, таких, як поліестер або нейлон, виділяються дрібні пластикові частинки, що так само можуть потрапляти у водойми, отруюючи живу природу та питну воду. 

2. Бренди швидкої моди сприяють зміні клімату

У 2018 році світова індустрія моди виробила близько 2,1 мільярда тонн парникових газів, що становить 4% від усього світового виробництва. Причиною цього є способи, у які компанії-виробники закуповують свої матеріали. Одяг часто виготовляється далеко від місць продажу, і процес виготовлення однієї речі може включати багато подорожей туди-назад між різними фабриками та виробничими лініями.

3. Бренди швидкої моди та їх робітники

Одяг брендів швидкої моди часто виготовляється у країнах з невисоким рівнем організації охорони праці та вкрай низьким рівнем заробітної плати (що згідно із даними Кампанії за чистий одяг становить приблизно 2 євро на день). Водночас із цим існує загроза і для здоров’я працівників, адже токсичні хімікати та барвники не утилізуються безпечним способом.

4. Поліпшення умов праці не підвищує ціни на одяг

За даними Кампанії за чистий одяг, заробітна плата працівників на виробництві одягу рідко перевищує 3% від ціни, яка сплачується в магазині. Підвищення заробітної плати не вплинуло б на ціну окремих предметів одягу, а лише зменшило б прибуток підприємства, який становить близько 59% від роздрібної ціни речі. 

5. «Потогінні цехи» на виробництві не є обов’язковими

Деякі підприємства індустрії моди виправдовують своє ставлення до працівників твердженням, що вони, мовляв, пропонують роботу там, де бракує можливостей працевлаштування. Однак це не виправдовує експлуатації працівників та поганого поводження із ними. Робочі місця на таких підприємствах дуже багатолюдні, а умови праці — погані та неприйнятні, або навіть незаконні. Компанії-виробники одягу все ж мають можливість покращити ситуацію: якби більша їх кількість ставила права працівників та захист довкілля вище за свої прибутки, то і фабрики були б змушені встановлювати вищі стандарти праці.

6. Фірми швидкої моди віддають пріоритет прибуткам

Фірми швидкої моди зацікавлені насамперед в отриманні прибутку, а не в допомозі місцевим громадам. Якби вони це робили, робітники отримували б гроші на життя, а хімічні речовини зі стічних вод не потрапляли б на вулиці та у водойми навколо. Часто з підняттям заробітних плат або покращенням рівня захищеності прав робітників торгові марки переїжджають в іншу країну, де можна і надалі продовжувати дешеве виробництво.

7. Це не екологічно, навіть якщо так вказано на етикетці

Все більше брендів наразі демонструють свою схильність до стійкості та екологічності. Це є наслідком впливу кампаній фешн-активістів, однак багато представників індустрії швидкої моди використовують це лише як маркетинговий трюк для того, щоб продати більше одягу. Це називається грінвошингом – у такому випадку бренд позиціонує себе як більш екологічним, аніж є насправді.

Вартим дослідження також є питання, чому бренди виносять на перший план окремі риси стійкої моди замість того, щоб зробити більш стійкими та екологічними загалом свої системи, методи та все, що вони продають.

8. Викидати речі швидкої моди — не вихід

Прагнучи жити екологічніше і використовувати менше речей, багато людей намагаються дотримуватися мінімалістичного підходу, який передбачає позбавлення від усього, чого вони насправді не потребують. З цією метою також створюються капсульні гардероби, коли кількість одягу в шафі скорочується лише до кількох базових предметів. Шлях до капсульного гардеробу здебільшого починається з викидання всього, що не хочеться зберігати, але це аж ніяк не є стійким підходом до споживання – натомість буде краще знайти креативні способи використання того, що вже є в наявності. Можна експериментувати з новими способами використання речей: додати аксесуари, зробити старий одяг знову модним, спробувати пофарбувати, зав’язати або відбілити річ, а зі старих футболок узагалі можна зробити ганчірки для пилу! 

9. Навіть пожертвування або продаж одягу не завжди є екологічним

Жертвувати чи продавати комусь одяг краще, ніж викидати його у смітник, проте у цьому випадку виникають труднощі. По-перше, не всі пожертвувані речі можуть підійти, а отже, благодійному магазину чи банку одягу все ж доведеться щось викинути. Частину речей можуть відправити за кордон для продажу в інших країнах, але і там вони можуть опинитися на звалищі. За даними Фонду Еллен Макартур, менше ніж 1% виробленого у світі предметів одягу використовується далі у виробництві нових речей, а це означає, що одяг, який підлягає вторинній перероблюванню, знищується, викидається на смітник або спалюється.

Водночас із цим люди почали заробляти на вживаному одязі: вони купують вживані або вінтажні речі задешево, але перепродають їх вже за вищою ціною. 

Пожертвування старого одягу все ще є важливим кроком на шляху до створення індустрії стійкої моди, проте варто пам’ятати, що це не завжди так просто, як здається. 

10. Найкращий спосіб стійкого споживання – менше купувати

За даними EPA, близько 63 000 тонн одягу та інших текстильних виробів в Ірландії щороку збираються, як побутове сміття та переробляються на звалищах або станціях побутових відходів. Хоча купувати вживані речі або обирати стійкі та екологічні матеріали – це чудово, найкраще, що ви можете зробити – це купувати та споживати менше. Таким чином створюється менше відходів. 

Нам слід позбутися культури витрат. Перш ніж викидати одяг, необхідно подумати, чи можна його відремонтувати, пожертвувати комусь, продати чи використати повторно.