Сіллє-Кадрі Сімер: Де починається активізм — вдома, в школі чи у колі друзів?

Нещодавно, перечитуючи своє резюме, я виявила, що могла б написати цілу книгу про досвід волонтерства. Важко у кількох реченнях підсумовувати всі організовані заходи та фестивалі, а також інший внесок у життя суспільства. Маю визнати, що цей досвід я набула у роки студентства, а не коли навчалася в основній чи середній школі. Чому до цього часу я не виявляла такої активності?

У своїй повсякденній роботі я стикаюся з багатьма молодими ентузіастами, які так чи інакше пов’язані з волонтерством. Я зрозуміла, що активісти, за своєю природою, не з іншого світу, в кращому сенсі цього слова: у них є глибока внутрішня мотивація для того, щоб змінити ситуацію або комусь допомогти. Цікаво, що кожен приходить до волонтерства по-своєму й у різному віці. Я здобула перший досвід, коли мені було 22 роки і я прийшла до Продовольчого банку.

Я знаю лише небагатьох, що вносять активний внесок у суспільство, сидячи вдома. Можливо, причина в тому, що наші батьки не займалися волонтерською діяльністю у тих формах та об’ємах, як заведено сьогодні? Чи залишався в них час на це після роботи та інших рутинних справ?  Звичайно, у багатьох будинках стало звичкою брати участь у прибиранні або робити свій внесок у шкільні заходи, що також є волонтерською роботою. У моєму домі такого звичаю не було, і, бувши дитиною, я й не знала про таку можливість.

Більшість моїх нинішніх колег залучені у волонтерство через друзів та знайомих. Коли я була молодша, серед моїх друзів було менше активістів, ніж зараз. Сама я отримала імпульс до цього в університеті, бо мене оточували активні люди, які часто робили свій внесок у якусь молодіжну організацію чи разом із навчанням займалися координацією проєктів. Окрім досвіду, що надихає оточення, я також думала про плани на майбутнє: як подібна діяльність вплине на мою кар’єру? Мені хотілося отримати практичний досвід, нові знання та, крім цього, знайти нові знайомства. Займаючись волонтерською діяльністю, я отримала все це і навіть більше. З того часу я залучаю до волонтерства своїх друзів, спонукаючи їх брати активнішу участь у громадській діяльності. Продовжую робити це й зараз, тому що займатися волонтерською діяльністю ніколи не пізно.

Стаття підготовлена Сіллє-Кадрі Сімер.

Опубліковано на молодіжному інформаційному порталі Teeviit у 2022 році.

Перейти до вмісту